Минає ще один нелегкий рік війни. Ми прожили його з неспокоєм у серці, травмами душевними і фізичними, з надіями, щирими молитвами про її завершення. Художники переживають трагедії війни як усі інші громадяни нашої країни, однак вони є вразливішими. Дивлячись на світ дещо іншими очима, митці спроможні різними засобами образотворення через свій твір розповісти про власні почуття.
Художник, філософ, романтик Опанас Заливаха народився 26 листопада 1925 року на Харківщині. Рятуючись від голоду 30-х, родина майбутнього художника опиняється в далекому Сибіру. З великими перешкодами О. Заливасі вдається здобути мистецьку освіту (закінчив Ленінградську Академію мистецтв).
Життєва і творча доля Галини Аронець-Бегар (10.09.1945 – 16.01.1987) є прикладом великого бажання навчатися й добиватися працею своєї мети.
Богдан Бринський – досвідчений реставратор, відомий пленерист, яскравий самобутній художник, у творах якого відразу прочитується любов до свого волелюбного народу, гордість за його славетне минуле і біль за сучасне.
Микола Качур – відомий івано-франківський художник, член Національної спілки художників України, талановите мистецтво якого відоме далеко за межами нашого краю. З-поміж усього розмаїття стилістичних уподобань художників, що живуть і творять поміж нас, М. Качур вирізняється самобутністю авторської думки та художнього виразу. Кожен етап його творчості стає новим стимулом до самовдосконалення, до пошуку додаткових засобів, щоб спонукати глядача бути активними в діалозі саме з його творчістю.