Виставку творів сакральної скульптури із фондової збірки Музею мистецтв Прикарпаття відкрито у рамках відзначення Днів європейської спадщини. Експоновані п’ять скульптур в минулому були складовими створеного у 30 – 40-х роках XVIII століття   декоративного-пластичного ансамблю колегіального костелу Непорочного Зачаття Діви Марії, святих Андрія та Станіслава (1703 ), поруйнованого у 60-х роках минулого століття. Виставка покликана не лише ознайомити відвідувачів із творчим доробком відомих та безіменних майстрів сакральної пластики, що були причетними до розкішного  оздоблення храму, а й привернути увагу до потреб реставрації творів, що складають культурне надбання регіону. Відвідувачам буде запропоновано екскурсію, спрямовану, зокрема, на знайомство з історією колишнього храму, та інформацію про представлені  скульптури. Цією виставкою колектив ММП  має на меті привернути увагу громадськості до необхідності збереження культурної спадщини.

Невідомий майстер.

Святий Йосип з дитиною-Христом на руках  (з головного вівтаря). Близько 1700 р. 

Дерево, різьба, левкас, поліхромія, золочення 

Йоганн Ґаспар Колерт (8. 01. 1698 – після 1759).

Ангел (з вівтаря Матері Божої Ченстоховської). 30 – 40-ві рр. XVIII ст.

Дерево, різьба, левкас,  поліхромія, золочення.

Невідомий майстер.

Ангел (з вівтаря Розп’яття Христового). 30 – 40-ві рр. XVIII ст. 

Дерево,різьба, левкас, поліхромія, золочення.

Йоганн Ґаспар Колерт (8. 01. 1698 – після 1759).

Ангел-путто. Деталь оздоблення балдахіну вівтаря св. Вінсента. 30 – 40-ві рр. XVIII ст.

Дерево, різьба, левкас, поліхромія,  золочення.

Невідомий майстер.

Се Людина (з вівтаря св. Йосипа). 30 – 40-ві рр. XVIII ст. 

Дерево, різьба,  левкас  поліхромія, золочення.

Розп'яття. 2018. 

Музей мистецтв Прикарпаття презентує виставку художніх творів відомого українського художника Валерія Дувірака «Відлуння часу». 

Валерій Дувірак – митець необарокового мистецтва. У своїй творчості успадкував багато знань від великих майстрів епохи ренесансно-барокового періоду. У портретах виконаних В. Дувіраком відчувається «дух» зображеної особи, її емоції, характер і манера поведінки. Кожну особу митець «наділяє» пишністю, легкістю і величністю. Варто зауважити, що на творчість В. Дувірака також сильно вплинула естетична думка і мистецька позиція школи О. Новаківського, з якою художник познайомився ще замолоду під час навчання у Львові. Ізограф інколи відступає від реалістичної художньої лінії. Його портретні герої часто наділені лицарськими чеснотами: непохитність щодо справ добра, любові і справедливості, а також непідкореність злу, несправедливості і гріху.

Жертвоприношення Авраама. 2018.

 Ангел Й. Пінзеля. 2018.

Святий Никодим. 2018.

Єврейський наспів. 2018.

Гуцулія. 2018.

Світ новий. 2016.

Роксолана. 2020.

Маруся Чурай. 2021.

Виставка творів Христини Дувірак «Мої мантри» (Витинанка)

     На виставці представлено біля 45-ти творів, серед яких два твори з фонду збірки Музею мистецтв Прикарпаття.

    Майстриня добре відома своїми творами. Це 4 персональна виставка Христини Дувірак, яку вона експонує в музеї.

      Христина Дувірак закінчила Косівський технікум народних промислів, а пізніше Львівський державний інститут прикладного та декоративного  мистецтва. Працювала  в художньому фонді м. Івано-Франківська (Монументальний цех). З 1995 року працює на освітянській ниві – вчитель образотворчого мистецтва та художньої культури.

      Особливе захоплення художниці – це витинанка. Х.Дувірак фаховий митець, що чудово  володіє тонкощами композиції, ритмом, символікою, має розвинену фантазію, віртуозно володіє ножицями, інколи поєднує живопис з витинанкою. Особливо заслуговують на увагу – це складні сюжетні композиції, які виконанні філігранно.

      Тематика творів – народні герої, народні звичаї. Сакральна архітектура (Закарпаття, Львівщини, Івано-Франківщини), з яких більшості вже немає. А ще художниця цікавиться давньою історією та природою свого краю.На виставці представлені портрети відомих художників : Йосипа Сорахтея,  Опанаса Заливахи, Модеста Сосенка.

    Христина Дувірак займається ще громадською діяльністю. Є членом громадською організації «Бойківщина». Приймає участь у виставках, конгресах та фестивалях цієї громади.

     Крім цього Христина Довірак цікавиться абстрактних мистецтвом, тому і вирішила спробувати себе у ньому, брала участь у виставці «Жінки-художниці – абстракціоністки».

      Твори художниці зберігаються в приватних колекціях України та за кордоном.

Радість Великодня. 2020. 

Ліна Костенко. 2020.

Чари ночі Івана Купала. 2020.

Модест Сосенко. Втрати. 2020.

Марічка. 2018.

Іванко. 2018.

Спомин про О. Сорохтея. 2018.

Присвячена 30-річчю проголошення Незалежності України виставка презентує твори двох Нарбутів, Георгія та Данила, батька і сина, що зберігаються у фондовій збірці Музею мистецтв Прикарпаття. Кожен з авторів пройшов особистий непростий життєвий шлях, виробивши свій мистецький почерк, залишивши власні творчі напрацювання як згадку про себе для нащадків.

          Окрасою фондової колекції графіки ММП є експонований на виставці аркуш з оригінальним рисунком літери «А» «Української абетки» 1917 року, яка стала першим масштабним твором Георгія Нарбута (1886 – 1920), в якому він виразно виявив власну національну ідентичність, до якої йшов тривалий час, творчо працюючи у Петербурзі (1906 – 1917). Впродовж десяти років він долав складний шлях національного самоусвідомлення; його цікавила етнографія, козацька старовина, і, як результат – переїзд до Києва. Саме у Києві книжковий ілюстратор Г. Нарбут перетворився на універсального графіка з виразним власним стилем. Митець високо цінував свої композиції до «Абетки» 1917 року, оскільки обрав їх для презентації  власної творчості на виставці з нагоди відкриття Української академії мистецтв 22 листопада 1917 року, до створення якої долучився і де обіймав посади професора, а згодом і ректора. За життя художника були видані лише пробні відбитки (крім літери «А»), тимчасом як сама «Українська абетка» друком вийшла у 1921 році, вже після його  передчасної  смерті.   Г. Нарбут став творцем  державної  символіки Української Народної Республіки, її атрибутів: герба, печатки; його сміливо можна вважати батьком перших українських грошей, марок, цінних паперів. Його творчий шлях означений також значною кількістю ілюстрацій до байок, гербовників. До низки представлених на виставці творів, які засвідчують непересічний талант графіка, належать також оригінальні композиції «Таха Бульбаха» –  ілюстрація до дитячої книжки «Царство іграшок Дікса», силуети батьків та дітей художника.        

З любов’ю до України пройшов по життю син Георгія Нарбута – Данило. Нарбут (1916 – 1998), відомий театральний декоратор, живописець, заслужений художник (1990), народний художник (1994) України, лауреат Державної премії України  ім. Т. Шевченка (1996),  ставши   відданим  суспільно-естетичним ідеалам свого батька. Все його життя було тісно переплетене з історичними подіями, які відбувались в Україні. У 1936 році був репресований за антирадянську діяльність; провів два роки у виправних таборах посиленого режиму з подальшою висилкою і забороною жити в Києві, воював на фінському фронті. А далі була творча праця художником-декоратором у багатьох театрах  України: Коломиї, Ковеля, Луганська, Чернівців, Івано-Франківська. З 1965 року став головним художником Черкаського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, куди привніс високу національну образотворчу ідею. Як декоратор оформив понад 250 вистав. Своїм нащадкам митець залишив роботи, присвячені історії Київської Русі, життю волелюбного козацтва, природі України, полотна на теми українських свят і обрядів, народного побуту та історичних героїв. Про це переконливо свідчить тематика  творів Д. Нарбута («Золоті ворота в Києві. 1037 р.», «Капище. Перун», «Скоморохи», «Стояло городище», «Олекса Довбуш», два варіанти «Лісової пісні», що, зважаючи на написи зі звороту, були ескізами до театральних вистав у Чернівцях, графічний твір «Тополя»), які зберігає ММП та пропонує для перегляду відвідувачам з нагоди ювілейної виставки.  

Поодинокі твори Нарбутів, що входять до зібрання ММП, в минулому вже були експонованими, проте всі роботи, якими володіє музей, є презентованими вперше.    

Лист абетки "А". 1917. Папір, туш, перо. 

Георгій Нарбут

Репродукція Марок (Шагів). 1918. Папір, друк.

Георгій Нарбут

Репродукція Банкноти Номіналом 100 Грн. ("Горпинка"). 1918. Папір, друк.

Георгій Нарбут

Репродукція Проекту Державного Герба.  1918. Папір, друк.

Георгій Нарбут

Силуети Дітей Художника (Марини Та Данила. 1917. Папір, туш, перо.

Георгій Нарбут

Олекса Довбуш. 1963. Картон, темпера.

Данило Нарбут

Скоморохи. 1979. Полотно, темпера

 Данило Нарбут

Стояло городище. 1979. Полотно, темпера.

 Данило Нарбут

Лісова пісня. Весна. 1960. Полотно, олія.

 Данило Нарбут

Лісова пісня. Літо. 1960. Полотно, олія.

 Данило Нарбут