04-28.02.2026

З любов’ю до України пройшов по життю Данило Нарбут (1916 – 1998), відомий театральний декоратор, живописець, заслужений художник (1990), народний художник (1994) України, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1996), син відомого українського графіка Георгія Нарбута, ставши відданим суспільно-естетичним ідеалам свого батька.

Все життя Данила Нарбута було тісно переплетене з історичними подіями, які відбувались в Україні у буремному XX столітті. У 1936 році він був репресований за антирадянську діяльність; провів два роки у виправних таборах посиленого режиму з подальшою висилкою і забороною жити в Києві, воював на фінському фронті. А далі була творча праця художником-декоратором у багатьох театрах  України: Коломиї, Ковеля, Луганська, Чернівців, Івано-Франківська. З 1965 року став головним художником Черкаського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, куди привніс високу національну образотворчу ідею. Як декоратор оформив понад 250 вистав. Своїм нащадкам митець залишив роботи, присвячені історії Київської Русі, життю волелюбного козацтва, природі України, полотна на теми українських свят і обрядів, народного побуту та історичних героїв. Про це переконливо свідчить тематика  творів Данила Нарбута з колекції ММП: «Золоті ворота в Києві. 1037 р.», «Капище. Перун», «Скоморохи», «Стояло городище», «Олекса Довбуш», два варіанти «Лісової пісні», що, зважаючи на написи зі звороту, були ескізами до театральних вистав у Чернівцях.