23.07. - 11.08.2026

Пропонована для перегляду виставка має на меті знайомство відвідувачів із творами невідомих авторів, яких, з огляду на живописну мову та добір сюжетів, звикло називають самодіяльними митцями. Експоновані роботи, на яких відтворено українське село, ставок, козака з дівчиною біля криниці тощо, а також вишивані, ткані рушники та колекція авторської графіки (всього понад 470 одиниць зберігання)  у 2024 – 2025 роках з доброї волі Гриценка Геннадія Юхимовича – митця, колекціонера, що більше відомий на загал під обраним псевдо – Марченко, стали власністю Музею мистецтв Прикарпаття.

Хто ближче контактує з цим чоловіком, відзначає його енергійний, жвавий характер, гостре допитливе око, галантність та вроджену харизму, яка, незважаючи на поважний вік, робить його товариство вельми цікавим. Коло власних зацікавлень Геннадія Юхимовича – надзвичайно широке. Він відомий як художник-монументаліст, виразними є його здобутки також у царині графічного мистецтва. Г. Гриценка знають як громадського діяча, історика астрономії, мецената; саме завдяки йому фондове зібрання ММП ще у далекому 2015 році поповнилось майже півсотнею творів народного малярства та ужиткового мистецтва.

Народився Г. Гриценко10 жовтня 1932 року в Запоріжжі, за освітою він – інженер-будівельник. Варто відзначити, що внутрішнє відчуття краси та бажання її відтворювати з'явилось у нього ще в ранньому дитинстві, супроводжувало у шкільні та студентські роки. Працюючи старшим інженером-конструктором запорізького інституту «Промбудпроєкт», Г. Гриценко не полишив улюбленої справи – малювання. Творчі здобутки не забарилися, саме на початок 60-х років припадає початок його мистецької діяльності. Він бере участь в обласних, а згодом і республіканських художніх виставках. Мистецькі успіхи стають запорукою прийняття на роботу Г. Гриценка у Запорізькі художньо-виробничі майстерні; 1966 року він стає членом Спілки художників України. 1960 – 70-ті роки стали переломними у творчому житті митця з огляду на знайомство та спільну творчу працю з художниками-шістдесятниками: Галиною Зубченко, Григорієм Синицею, Аллою Горською, Віктором Зарецьким. Разом з ними художник створював комплекс мозаїчних панно на стінах школи №5 в Донецьку, у співавторстві з іншими митцями він виконав кілька інших монументальних творів у Запоріжжі. Пробудження національної свідомості художника спонукає до пошуків нових тем для творчості, з'являється непереборна тяга до колекціонування предметів, творцями яких є український народ: народна картина, вишивка, ткацтво. Його невелика скромна оселя за роки збиральницької праці, як та скриня без дна, стала прихистком для численних раритетів.

Упродовж тривалого часу ММП плідно контактує з добродієм Г. Гриценком, всіляко сприяючи реалізації задуманих ним проєктів з популяризації його надбань.

Глобальна світоглядно-естетична позиція Гриценка Геннадія Юхимовича, якій він підпорядкував все своє життя – гідна подиву, поваги та вдячності.