16.01. - 18.02.2025

Пощастило нам жити в епоху інформаційної брехні. Це також зброя, всі вже переконались, що війна може бути гібридною й відбуватись в інформаційному просторі. Також на клітинному рівні відчули, що політика – це розтермінована брехня, тобто політик існує доти, допоки обіцяє. Це цитата Жака Рансьєра.

ІЛЮЗІЄЮ бавляться також митці, вони створюють ілюзію, в площині ефект об'єму та перспективи лінійної чи просто кольорові плями, що подразнюють підсвідомість. Недаремно Рене Декарт полюбляв й колекціонував тільки малюнки срібним олівцем. Створення ілюзії, котра допоможе зрозуміти дійсність чи правду, це вже з щоденника Пабло Пікассо. Йому також належить фраза стосовно сприйняття мистецького: «якщо не будете сприймати мистецтво, воно ввійде в ваші домівки в формі унітазу». Такий собі висновок, але…

Взагалі, мистецтво – це дизайн комплексу епохи або його вирок. Слово «дизайн» передбачає багатоманітність, стильність, трендовість, актуальність. Зараз є навіть «дизайн психотропії», в майбутньому Герберт Веллс передбачив «дизайнера спогадів», котрий візуалізуватиме минуле в знаках та символах.

Хоча в різні часи науковці вважали, що поява нової форми є результатом ТИСКУ, а наслідком тиску є поява нової форми, що також є мистецтвом. Якщо не тиснути на об'єкт, його можна спростити, максимально номінально забрати зайве й деталі, простити до «архе» – от вам і кібертрак Маска чи сучасні бетонні ангари для коворкінгу.

Взагалі ілюзія є тотальною, тільки правда є конвенційною. Конвенційна правда – модифікована ілюзія. Одним словом, краще сприймати, ніж гірку правду.

Конвенція – це модель домовленості спільнот та окремих груп, це трайболісти з власним татуюванням та переконанням. Що є істинним – тільки самотність. Самотник тому і є таким, бо є носієм правди. Конвенція є всюди, від легітимних релігійних спільнот (котрі і надалі залишаються таємними орденами), громадських, політичних, за інтересом, маргінальних та комерційних. Навіть державних.

Головне бути відкритим, щирим й непомітним, – не завжди спрацьовує, але, як казав Лакан й Вальтер Беньямін: «людина сама по собі нічого не варта». І вони були неправими, і вони робили помилки, тут ключовим є, чи був ти сам перед собою чесним й щирим та щасливим. Чи подобається відображення в дзеркалі тобі твоє чи ти, взагалі, симулякр?

Взагалі мистецтво портрету було актуальним до появи дзеркала, адже люди й можновладці не знали, як вони виглядають, тому замовляли власні портрети в художників й роками чекали, поки вони зроблять підрамники й полотна та розітруть фарби в глечиках... Потім Леонардо скористався дзеркалом для пропорцій та шифру власних текстів.

Конвенцій багато – їх тягають, як стару валізу або опудало для оплесків, але справжнє життя гармонійне непомітне й тихе. Тепле й шляхетне.

Роман Бончук

Фото – Олександр Мурафа