З 21.08.2026
Пропонована для відвідувачів виставка «Україна у творчості Опанаса Заливахи» має на меті, виходячи з наявних в Музеї мистецтв Прикарпаття творів, репрезентувати ключові напрямки у доробку митця – твори, що об’єднані українською тематикою, що висвітлюють історію становлення нашої держави, формування української ідентичності, що сягає глибини віків. Україна в думках, а відтак і в полотнах художника – це наша земля часів Трипілля, це доба державотворців і оборонців державності та християнської віри, це боротьба за суверенне право вільно жити на своїй землі, бути українцями, сповідувати вічні цінності – любов, добро, милосердя, це сповнені болю, страждань та надії роки самовідданої звитяги представників української нації з числа «шістдесятників», це наш геній і пророк Тарас Шевченко і Божа Матір, яка опікується багатостраждальним українським людом, що повсякчас зводить до неї свої благання про заступництво.
У творчості О. Заливахи немає робіт, покликаних налаштувати глядача на розважальний характер комунікації з мистецьким твором. Натомість кожна з його композицій – це вир перенесених на полотно емоційних переживань, якими автор, спираючись на усі доступні йому засоби образотворення, прагнув поділитись. Проте не з усіма, а лише з обмеженим колом однодумців; саме для них був відкритим доступ до його майстерні на горищі, де і творився мальований літопис України, яку виношував у своїй уяві Великий її син Опанас Заливаха, задля якої долав усі випробування, служінню якій підпорядкував усе своє свідоме життя.
У полотнах «Сварог», «Перун», що входять до триптиху «Слов’янські боги», головними складовими композицій є малюнки космогонічних та землеробських символів – солярне колесо, знаки сонця, води, землі. Саме ці геометричні елементи творять орнамент гуцульських писанок, вони зустрічаються також як провідний мотив у тканих та вишиваних речах на теренах усієї України. Експоновані «Сварог» та «Перун» засвідчують глибоке занурення автора до першоджерел, що згодом стали міцним підґрунтям у формуванні української ідентичності. Для О. Заливахи Україна – це також і маленька у всесвіті людина-трудівник, яка стає величною у своїй важкій щоденній праці, для якої найважливішими цінностями є власний дім, сім’я, оброблена нива, свійські тварини, своя земля під ногами, що надає впевненості, робить життя змістовним і духовним. Композиція «Прамати» належить саме до таких картин-притч. У творчому доробку О. Заливахи провідною є тема боротьби українського народу з тоталітарним режимом. Голодомор, репресії, переслідування українців, яким була огидною система рабської покори, знайшли своє втілення в композиціях автора. Відтворено все те, з чим він зіткнувся особисто і в дитинстві, і коли вирішив присвятити себе безкомпромісному служінню українському народу. Живопис доповнюють керамічні твори – пласти та об’ємна пластика, що свого часу слугували декоративним наповненням інтер’єру кав’ярні «Медівня». Ця та подібні оформительські роботи давали змогу митцеві фінансово утримувати родину. Виконана в дереві композиція «Чорний віл», на думку О. Заливахи, натякає на долю українського народу – трудолюбивого, смиренного, проте скованого, як віл, ярмом. Образ вола неодноразово зустрічаємо у творчості художника.
Майбутній художник, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1995), Опанас Заливаха народився 26 листопада 1925 року на Харківщині. Рятуючись від голоду 30-х, його родина опиняється в далекому Сибіру. З великими перешкодами О. Заливасі вдається здобути мистецьку освіту в Ленінградській Академії мистецтв. Кожна сторінка життя Опанаса Заливахи наповнена незламною волею в боротьбі з існуючим режимом. В радянський час дуже важко було донести своє мистецтво до глядача, якщо воно йшло врозріз із загальноприйнятим. Його твори ніде не експонувалися, спроби організувати власну виставку закінчувались невдало. Новизна думки та її живописне втілення викликали осуд і невдоволення начальства. На початку 1960-тих років О. Заливаха знайомиться з групою прогресивних молодих, патріотично налаштованих людей, киян, думки яких поділяв, і яких згодом історія іменує «шістдесятниками», зокрема, Аллою Горською. В 1965 році О. Заливаха був заарештований за «антирадянську і націоналістичну пропаганду» та ув’язнений у концтабір у Мордовії. По виході з тюрми художник залишався вірним своєму вибору, справі утвердження українського духу, попри все продовжував малювати, повсякчас відстоюючи право українського народу на своє національне мистецтво.
Живописна мова робіт О. Заливахи є простою, чіткою, лаконічною. Але за цією «простотою» криється потужна авторська думка, яку він намагається донести до глядача. При такому підході неабиякого значення набувають колір, лінія, силует та ритм. Роботи О. Заливахи не розраховані на побіжний перегляд, вони потребують тривалого вдумливого споглядання, щоб зрозуміти глибинну суть, вкладену автором у власний твір, свого роду послання для співгромадян.
24 квітня 2007 року перестало битися серце Опанаса Заливахи.
Івано-Франківськ – місто, де зреалізувався талант митця-філософа, митця-патріота, де його творчі напрацювання були представлені в художньому музеї (тепер ММП) ще в далекому 1989 році, коли тотальна заборона на все похитнулась в період перебудови. Грандіозна як кількісно, а більше за масштабами впливу на глядацьку аудиторію, виставка стала справжньою сенсацією; переглянути твори прибували люди з інших міст. Минув 2025 рік, означений 100-літнім ювілеєм Опанаса Заливахи. ММП сповна доєднався до всіх культурно-мистецьких подій, що були організовані в місті. Тривалий виставковий процес було завершено, проте не вичерпалось бажання емоційного контакту з доробком художника! Усвідомлюючи значимість творчості Опанаса Заливахи для України та з нагоди 35-річчя з часу проголошення Незалежності України ММП пропонує ознайомитись з новою експозицією.
