(0342) 77-65-11 | (0342) 53-00-39 | artmuseum_if [равлик] ukr.net | А. Шептицького 8, м. Івано-Франківськ

Життєвий і творчий шлях Романа Сельського

         Ірина Федорак,

Молодший науковий співробітник

Музею мистецтв Прикарпаття

  01а Роман Юліанович Сельський народився 21 травня 1903 року в місті Сокаль (тепер Львівська область) у сім’ї судового урядника. Невдовзі його родина переїхала до Львова і саме зі Львовом тісно пов’язане подальше життя Сельського. Його батько хотів щоб син вчився на юриста, але мистецтво більше вабило творчу натуру. Малювати почав рано, вже в 1918 році, Роман Сельський поступив у Вільну Академію образотворчого мистецтва і відвідував її з перервами близько чотирьох років.

Детальніше: Життєвий і творчий шлях Романа Сельського

Душа українського народу в іконі «Спас у славі»

Спас у славii, друга пол. 17 ст. церква Собору Богородицi, с. Завадка Калус кого району (5)Український народ віддавна шанує церковні зображення. Київська Русь зуміла прийняти від Візантії та передати у майбутні покоління це безцінне вміння, яке завжди було під Божим проводом ― святу ікону Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, ікону Пресвятої Богородиці та ікони інших святих божих угодників. Без сумніву Візантійська імперія стала колискою ікономалярства, а сам візантійський стиль ― класикою в сакральному мистецтві. Про любов древніх українців до східно-візантійської літургії та обряду свідчать українські стародруки: «Повість врем’яних літ» та «Патерик Києво-Печерський».

Детальніше: Душа українського народу в іконі «Спас у славі»

Параска Хома

Параска Хома

 

Музей мистецтв Прикарпаття володіє однією з найбільших в Україні колекцією творів талановитої краянки, члена НСХУ, заслуженого майстра народної творчості,  лауреата  Всеукраїнської  премії  ім. К. Білокур  та  обласної  премії ім. Я. Лукавецького, уродженки с. Чернятин Городенківського району Івано-Франківської області, Параски Хоми (1933 – 2016), що за піввіковий проміжок часу створила сотні тематичних композицій, які зберігаються у багатьох музеях та приватних колекціях. У зібранні ММП налічується близько 70-ти розписів, виконаних переважно гуашевими фарбами на білих аркушах паперу. Оригінальне мистецтво П. Хоми базується на сповненому помітної стилізації, своєрідному інтерпретуванні багатої покутської природи. Естетика плавних ліній, що примхливим переплетенням стебел об’єднує переважно масивні квіти та допоміжні дрібні елементи, творить основу її тематичних композицій. Відсутність належного оформлення робіт унеможливлюють активну популяризацію музеєм  творчості П. Хоми серед різних категорій українців, зокрема, учнів та студентської молоді. Надання творам експозиційного вигляду, видання супутньої друкованої продукції стануть основою гідної презентації самодіяльного мистецтва розпису П. Хоми на теренах Івано-Франківщини, України та за її межами.

Виноградна тематика в іконографічному мистецтві Івано-Франківщини

У Святому Причасті той, хтопричащається, перемінюється в Того, Кого приймає

Тома Кемпійський

 

ХРИСТОС ЛОЗА ВИНОГРАДНА, ХIХ ст. Дерево, левкас, олiя, темпера. ПОКУТТЯ, околицi ОБЕРТИНАКожного разу, коли приходжу до храму Господнього,менезустрічає сам Христос. Він – Господар, Добрий Пастир, Вседержитель, Ласкавий Отець. Назв у Нього багато, але Він завжди незмінний ― «DeusCharitasEst» («Бог є Любов») (Ів. 4:16). В українських храмах доволі часто можна зустрітисимволіко-алегоричну ікону, яка носить назву «Христос ― Лоза Виноградна». Спаситель лагідноначе промовляє до мого серця: «Так любить правдива Любов!». Єдине чого мені потрібно, то це довіритися Йому ― милосердному приятелю, другові покірного серця… Подібні розважання виникають в умах і серцях тих християн, які моляться біля ікони «Христос ― Лоза Виноградна».

Детальніше: Виноградна тематика в іконографічному мистецтві Івано-Франківщини

НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПИСАНКАРКИ МАРІЇ КІРАЩУК

                                                                                               

старший науковий співробітник

 Музею мистецтв Прикарпаття

Равлюк Іванна Василівна

1Традиція розпису  писанки сягає дохристиянських часів. Вже багато століть від   покоління до покоління, чаруючи глибинним змістом є одним  із найяскравіших і найзагадковіших проявів таланту та поетичною красою душі людей. До сьогодні  нас не перестає дивувати магія народної творчості, закладена в мистецтво писанки. Таємниця яйця – зародка життя, тисячоліттями викликала найрізноманітніші асоціації  і була одним з найбільших див для стародавніх людей. Згодом яйце у слов’ян, а також у інших народів стали символами  весняного пробудження на Землі, символами перемоги життя над смертю. Яйце як священний знак було складовою космогонії кожного народу на землі, шанувалася  не лише його форма , а й прихована у ньому таїна. Майже в усіх народів воно вважалось джерелом життя, символом сонця, початком світу.

Детальніше: НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПИСАНКАРКИ МАРІЇ КІРАЩУК

Воскресіння Христа з атрибутами страстей - шедевр галицького академізму

 «Нема Його тут, бо воскрес!»

Євангеліє від Луки 24:6

 Воскресiння Христа з атрибутами страстей, 1847 р. с. Слобода Рiвнянс ка Рожнятiвс кого району

Дарма була б наша віра, якби Христос не воскрес! Пасхальна подія ― Воскресіння Христа ― основа християнської віри. Цей світлий та радісний день цілком по-новому спонукає людину поглянути на земне життя… Біль, терпіння, невдача ― все це залишилося вчора. Сьогодні настав новий день, новий час, нова радість. Ця радість ― Христос. Він воскрес, Він постав із мертвих!

Детальніше: Воскресіння Христа з атрибутами страстей - шедевр галицького академізму

Невизнаний геній Антон Залуський

Віталій КОЗІНЧУК,

доктор східних церковних наук

провідний науковий співробітник

Музею мистецтв Прикарпаття

Де дух не водить рукою художника, там нема мистецтва.

Леонардо да Вінчі

 

ВОСКРЕСIННЯ ХРИСТА З АТРИБУТАМИ СТРАСТЕЙ . А. ЗАЛУС КИЙ (1847). Полотно, олiя.Справедливо вважати, що українська ікона ― це виразна унікальність художнього мистецтва, якого не має жодна держава у світі. Її особливість полягає в стильовому різнобарв’ї та у композиційній неповторності. Українська ікона унікальна своєю традиційною манерою виконання, яку перейняла народна творчість. Любов українців до ікони відома з глибини віків. Тому навіть у часи лихоліть ікону старалися вберегти і згодом передати наступним поколінням.

Детальніше: Невизнаний геній Антон Залуський

Погляд Христа у художніх творах митця Михайла Дейнеги

IMG 20140924 171341Що потребує сучасна людина ― побачити істинну красу, від тілесного споглядання перейти до Божественного осяяння. Мистецтво відкриває нам внутрішню вібрацію твору і чистоту помислів митця.

Через Адамове гріхопадіння Божий образ в людині був затьмарений. Тому немає на світі більшої таємниці і більшої потреби для занепалої, грішної душі як Боговоплочення. Це велика тайна Божої любові: «Так бо полюбив Бог світ, що Сина Свого Єдинородного віддав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).

Детальніше: Погляд Христа у художніх творах митця Михайла Дейнеги

Дочірні категорії