Історія Музею мистецтв Прикарпаття: від колишнього костелу до одного з головних мистецьких осередків Івано-Франківська

У центрі Івано-Франківська, на майдані Андрея Шептицького, стоїть будівля, історія якої значно старша за сам музей. За її стінами зберігаються ікони, барокова скульптура, твори українських художників і зразки народного декоративного мистецтва. Це Музей мистецтв Прикарпаття, культурна установа, яка вже понад чотири десятиліття займається збереженням та популяризацією мистецької спадщини регіону.

Музей відкрився 18 травня 1980 року. Відтоді його колекція поступово розширювалася, змінювалася експозиція, проводилися дослідницькі та реставраційні роботи. Сьогодні тут можна побачити твори, що представляють кілька століть українського та європейського мистецтва. Особливе місце займає сакральна спадщина Галичини, зокрема роботи видатного скульптора Йоганна-Георга Пінзеля.

Історія закладу цікава не лише з погляду музейної справи. Вона тісно пов’язана з розвитком Станиславова, архітектурою міста, релігійним життям регіону та непростою долею культурних пам’яток у XX столітті.

Коли з’явився Музей мистецтв Прикарпаття

Офіційною датою початку роботи музею вважається 18 травня 1980 року. Спочатку він мав назву Івано-Франківський обласний художній музей. Сучасну назву установа отримала 6 квітня 2012 року.

Першу експозицію сформували на основі творів, переданих з фондів Івано-Франківського краєзнавчого музею. Це стало початком окремої музейної колекції, яка згодом перетворилася на значне зібрання українського, зарубіжного та декоративно-ужиткового мистецтва.

Початковий етап роботи був пов’язаний із пошуком власної концепції. Музей мав не просто зібрати твори живопису та скульптури, а представити мистецьку історію Прикарпаття в ширшому культурному контексті. Для цього потрібно було досліджувати місцеві художні традиції, знаходити твори, які раніше не перебували в музейних колекціях, та працювати з пам’ятками, що потребували реставрації.

Важливою подією стало відкриття 18 серпня 1993 року нової тематичної експозиції «Сакральне мистецтво Галичини XV–XX століть». Перед цим у музеї провели ремонтно-реставраційні роботи, під час яких відкрили фресковий розпис Еразма-Рудольфа Фабіанського в інтер’єрі будівлі.

Ця експозиція стала результатом кількарічної пошукової роботи музейних працівників. У 1983–1990 роках вони обстежували так звані склади культового майна на території області. Там знаходилися предмети церковного мистецтва, які з різних причин опинилися поза своїм первісним середовищем.

Завдяки цим експедиціям музейна колекція поповнилася приблизно 700 творами сакральної тематики. Саме вони стали основою для подальшого дослідження іконопису та церковної скульптури Галичини.

Формування музейної колекції та розвиток експозиції

Колекція Музею мистецтв Прикарпаття почала формуватися одночасно з відкриттям установи. Перші надходження забезпечив краєзнавчий музей, а згодом фонд поповнювався завдяки Дирекції художніх виставок Міністерства культури України, Спілці художників України, закупівлям із приватних зібрань та експедиціям наукових співробітників.

Окремий напрям роботи був присвячений вивченню народного декоративного мистецтва Прикарпаття. Працівники музею досліджували традиції різних частин області, збирали предмети побуту та вироби народних майстрів. Це дозволило сформувати колекцію, яка відображає культурні особливості Гуцульщини, Бойківщини, Покуття й Опілля.

31 серпня 2012 року музей відкрив оновлену постійну експозицію. Вона об’єднала чотири основні напрями: сакральне мистецтво Галичини XV–XX століть, зарубіжне мистецтво, українське образотворче мистецтво та декоративно-ужиткову творчість.

Такий поділ дозволяє побачити мистецьку спадщину регіону в різних історичних і культурних контекстах. Відвідувач може перейти від давнього іконопису до європейського живопису, а потім ознайомитися з роботами українських художників та народних майстрів.

Цікава деталь: постійна експозиція займає лише невелику частину музейних фондів. За даними музею, у 2014 році відвідувачам було представлено близько 6,33% усіх творів, що зберігалися в колекції. На той час фонд налічував 11 906 музейних предметів, серед яких 5049 творів образотворчого мистецтва та 6732 предмети декоративно-ужиткового мистецтва.

Ці цифри добре показують, наскільки великою є робота, яка залишається поза межами звичайного огляду експозиції. Значна частина музейної діяльності відбувається у фондосховищах, реставраційних майстернях та під час наукових досліджень.

Сакральне мистецтво Галичини: одна з найцінніших частин музею

Окремої уваги заслуговує колекція сакрального мистецтва. Вона об’єднує ікони, дерев’яну скульптуру та інші твори, які відображають розвиток релігійного мистецтва на західноукраїнських землях.

Ця частина експозиції особливо цікава тим, що дозволяє простежити зміни художніх стилів протягом кількох століть. У різні періоди місцеві майстри поєднували традиції візантійського іконопису, західноєвропейського бароко та власні художні прийоми.

Серед представлених авторів особливе місце посідають Теодозій Гуттер, Конрад Кутченрайтер, Михайло Полейовський, Яків Оброцький та Йоганн-Георг Пінзель.

Останнього часто називають одним із найвидатніших представників барокової скульптури в Україні. Його творчість пов’язана з територією сучасних Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей. Скульптури майстра вирізняються драматичністю, виразною пластикою та складною роботою з формою.

У музейній експозиції представлені, зокрема, п’ять монохромних скульптур із костелу місіонерів у Городенці. Серед них є три фігури ангелів-путті, які раніше входили до композиції головного вівтаря храму.

Як роботи Пінзеля потрапили до Лувру

Однією з найважливіших подій в історії Музею мистецтв Прикарпаття стала участь у підготовці виставки Йоганна-Георга Пінзеля в паризькому Луврі.

З 22 листопада 2012 року до 25 лютого 2013 року у Франції тривала виставка «Скульптор бароко в Україні в середині XVIII сторіччя: Йоганн Георг Пінзель». Вона познайомила європейську аудиторію з творчістю майстра, який працював на території України у XVIII столітті.

Серед представлених робіт були й три ангели-путті з колекції Музею мистецтв Прикарпаття. Для української музейної сфери це була подія великого значення. Твори, які тривалий час зберігалися в регіональних музейних фондах, отримали можливість бути побаченими відвідувачами одного з найвідоміших музеїв світу.

У 2013 році Музей мистецтв Прикарпаття посів перше місце в номінації «Найкраща музейна подія року-2012» у межах всеукраїнської акції «Музейна подія року». Відзнаку присудили за організацію та представлення виставки творів Пінзеля в Луврі.

Ця історія показує, що регіональні музеї можуть відігравати важливу роль у міжнародному культурному просторі. Для цього потрібні не лише цінні колекції, а й серйозна наукова підготовка, реставраційна робота та співпраця з іншими установами.

Реставрація: як музей рятує твори від втрати

Збереження музейних предметів є одним із головних напрямів діяльності закладу. Частина творів потрапила до колекції в стані, який вимагав негайного втручання фахівців. Особливо це стосувалося дерев’яної скульптури, іконопису та інших предметів сакрального мистецтва.

У 1993 році значну частину експонатів для виставки «Сакральне мистецтво Галичини XV–XX століть» відреставрували у співпраці з Львівською філією Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Наступний важливий етап розпочався у 2003 році. Працівники музею започаткували благодійні акції «Врятуймо картину!» та «Повернуті з небуття». Їхня мета полягала в залученні коштів меценатів для відновлення творів, які потребували професійної реставрації.

До роботи долучалися реставраційні майстерні Києва та Львова. За інформацією музею, завдяки цій співпраці та підтримці благодійників вдалося відреставрувати 183 сакральні твори.

Реставрація вимагає значно більше, ніж звичайного ремонту пошкодженого предмета. Фахівці мають дослідити матеріали, визначити характер руйнувань, встановити попередні втручання та підібрати методи, які не зашкодять оригіналу. Для ікон і дерев’яної скульптури це особливо важливо, адже неправильне втручання може призвести до втрати автентичних деталей.

Саме тому реставраційна робота часто залишається непомітною для відвідувачів, хоча без неї значна частина музейної спадщини могла б бути втрачена.

Філія музею в Рогатині та спадщина ЮНЕСКО

Музей мистецтв Прикарпаття має не лише основну експозицію в Івано-Франківську. До його структури входить музейний комплекс у Рогатині, створений 15 червня 2004 року.

Він сформувався на базі церкви Зішестя Святого Духа та краєзнавчо-історичного музею-садиби Миколи Угрина-Безгрішного.

Церква Зішестя Святого Духа є однією з найцінніших пам’яток дерев’яної сакральної архітектури України. Її історія пов’язана з розвитком українського церковного мистецтва, а всередині зберігається унікальний ренесансний іконостас.

21 червня 2013 року під час 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Камбоджі церкву внесли до Списку всесвітньої спадщини у складі об’єкта «Дерев’яні церкви Карпатського регіону в Польщі і Україні».

Для музейної установи це не просто почесний статус. Він передбачає особливу відповідальність за збереження пам’ятки, її автентичності та історичного середовища. Також це відкриває можливості для міжнародної співпраці й популяризації культурної спадщини Прикарпаття.

Музей сьогодні: не тільки постійна експозиція

За роки роботи Музей мистецтв Прикарпаття перетворився на майданчик для різних культурних подій. У його залах регулярно проходять тимчасові виставки, презентації художніх проєктів, концерти класичної музики, літературно-музичні вечори та майстер-класи.

Така діяльність дозволяє музею працювати з різними аудиторіями. Одні відвідувачі приходять заради історичних ікон та барокової скульптури, інші цікавляться сучасним українським мистецтвом, а хтось обирає концерт або творче заняття.

Важливо й те, що музей не обмежується роботами відомих художників минулого. Тут представляють творчість сучасних митців, організовують тематичні виставки та знайомлять публіку з новими мистецькими проєктами.

Для Івано-Франківська така роль культурної установи має особливе значення. Музей розташований у самому центрі міста, в історичній будівлі, яка сама є частиною місцевої спадщини. Тому його відвідування дає змогу одночасно познайомитися з архітектурою, історією та образотворчим мистецтвом.

Чому варто відвідати Музей мистецтв Прикарпаття

Музей цікавий не лише тим, хто професійно займається мистецтвом або вивчає історію. Його експозиція дає можливість побачити, наскільки різноманітною є культурна спадщина Прикарпаття та яку роль відігравав регіон у розвитку українського мистецтва.

Особливої уваги заслуговують сакральна скульптура, роботи Пінзеля, український живопис і колекція декоративно-ужиткового мистецтва. Остання дозволяє познайомитися з традиціями Гуцульщини, Бойківщини, Покуття та Опілля, які й сьогодні залишаються важливою частиною культурної ідентичності краю.

Не менш цікава сама будівля музею. Колишній костел, фрески, архітектурні деталі та історія споруди створюють особливе середовище для знайомства з експозицією. Тут мистецтво не відокремлене від місця, у якому воно зберігається.

Музей мистецтв Прикарпаття пройшов довгий шлях від невеликої експозиції, сформованої на основі фондів краєзнавчого музею, до установи зі значною колекцією та міжнародними культурними зв’язками. Його історія складається з роботи багатьох поколінь музейників, реставраторів, дослідників і меценатів.

І хоча відвідувач бачить лише частину музейних фондів, за кожним експонатом стоїть окрема історія пошуку, дослідження та збереження. Саме ця щоденна робота дозволяє передавати мистецьку спадщину наступним поколінням і підтримувати інтерес до української культури далеко за межами Прикарпаття.