(0342) 77-65-11 | (0342) 53-00-39 | artmuseum_if [равлик] ukr.net | А. Шептицького 8, м. Івано-Франківськ

Денис-Лев Іванцев (1910–2003)  «Нiч у яру Днiстра» - artmuseum.org.ua
 
Денис-Лев Іванцев (1910–2003) «Нiч у яру Днiстра» - artmuseum.org.ua -

1934 р.
Полотно, олія

Денис-Лев Іванцев – уродженець села Делева Тлумацького району, син священнослужителя, вступив до Краківської Академії мистецтв на відділ малярства у 1930 році. У 1933 році у Кракові з ініціативи Д. Іванцева з метою розвитку та пропаганди новітнього українського мистецтва було створене мистецьке об’єднання «Зарево», керівником якого і було обрано Д. Іванцева. Це було молоде крило АНУМу. По завершенню навчання в академії, відхиливши пропозицію залишитись асистентом у майстерні (з подальшою викладацькою роботою в Краківській Академії), вирішує вступати до Варшавського інституту практичних занять, де провчився впродовж 1936 – 1937 років. Відмовившись від отриманих пропозицій працевлаштування, Д. Іванцев свідомо вирішує стати вільним художником, а щоб якось забезпечити себе матеріально, розмальовує церкви. У цьому ж 1937 році молодого мистця прийняли в Асоціацію незалежних українських мистців (АНУМ). Наближався час Другої світової війни, далі – прихід радянської влади. В умовах, що склалися, Д. Іванцев працював учителем у школі рідного села Делева, викладаючи цілий ряд предметів (був брак вчительських кадрів) та постійно перебуваючи під загрозою будь-якої миті бути заарештованим. Багатьох друзів та знайомих по Краківській Академії чекала нелегка доля емігрантів, земляки – Я. Лукавецький і М. Зорій – були репресовані. Реалії життя були такими, що Д. Іванцев став прив’язаний до рідного села. Саме цей факт був причиною такої великої кількості пейзажів із зображенням ріки Дністер, яка протікає поруч. У творчому житті Д. Іванцев був різноманітний, з легкістю працював у багатьох жанрах живопису – пейзажі, натюрморті, портреті, тематичній картині. Закінчивши працю на педагогічній ниві у 1970 році, Д. Іванцев перебирається до Івано-Франківська на постійне місце проживання. Тут він вже не перебував в ізоляції, міг спілкуватися із цікавими для нього людьми. Саме в цей час художник скоригував свою творчість на пошуки філософсько-узагальнених тем, більш ширшого бачення людського буття.