Опанас Заливаха (1925–2007) «Дорога» - artmuseum.org.ua
 
Опанас Заливаха (1925–2007) «Дорога» - artmuseum.org.ua -

1979 р.
Полотно, картон, олія

Опанас Заливаха – художник, що вибрав шлях обстоювання права власного народу мати своє власне національне мистецтво. Почався його багатий на події життєвий шлях на Харківщині в селянській родині, котра, рятуючись від голоду 1933 р., змушена була покинути рідну землю і перебратись на Далекий Схід. По закінченні школи О. Заливаха вступає до художнього училища в Іркутську. У 1946 році стає студентом Ленінградської академії мистецтв, з другого курсу якої був відрахований за «поведінку, недостойну радянського студента». Лише по смерті Й. Сталіна йому аж в 35 років вдалось закінчити навчання. У 1961 р. художник покидає Тюмень і на запрошення М. Фіголя переїжджає до Івано-Франківська. В 60-ті роки О. Заливаха опинився в центрі тодішніх суперечливих бурхливих процесів, він влився до гурту прогресивно налаштованих молодих людей, передовсім киян. У Києві О. Заливаха втілює в мозаїці образ Т. Шевченка, що був зображений у повен зріст, у динамічній закличній позі, однак вона так і не дійшла до широкого глядача, розбитим виявився також вітраж у Київському державному університеті ім. Т. Шевченка, виконаний мистцем у співавторстві з Аллою Горською. В 1965 році О. Заливаха був заарештований за «антирадянську і націоналістичну пропаганду» та ув’язнений у концтабір у Мордовії. По виході з тюрми художник залишався вірним своєму вибору, своїй справі – продовжував малювати, за що був нагороджений Державною Премією України ім. Т. Шевченка. В музеї експонується олійний твір О. Заливахи «Дорога». На динамічному тлі твору чітко проступають контури жіночої постаті з зажуреним обличчям. В її думках зосереджена тиха молитва за долю українського народу, його минуле та незвіданий шлях у майбутнє.